Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS

ДПТНЗ "Путивльський професійний ліцей"

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Нормативна документація » Нормативна документація соціального педагога

Доповідь за темою: «Гуманізація стосунків учасників навчально-виховного процесу»


 

ДПТНЗ «Путивльський професійний ліцей»

 

 

 

 

Доповідь за темою:

«Гуманізація стосунків учасників

навчально-виховного процесу»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                              Підготувала:

                                                                                               соц. педагог

                                                                                              Лупинос М.В.

 

Зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, висувають зовсім нові вимоги до молодого поко­ління, яке незабаром стане не лише активним компонентом держави, але й провідною силою в її подальшому розвитку. Тому зміни вимагає і навчально-виховний процес , зокрема  стосунки викладачів з учнями та  один з одним, гуманізація навчального  середовища.

Відома формула «Яке суспільство — така і освіта» не має потреби в докладних коментарях, оскільки всі освітні структури будь-якої дер­жави завжди виконували її соціальне замов­лення й забезпечували підготовку фахівців не­обхідного рівня та якості в необхідних сферах діяльності.

«Людині, якщо вона має стати людиною, необ­хідно одержати освіту.» Сьогодні мало хто сумні­вається в істинності цих слів, сказаних відомим чеським педагогом і філософом XVII ст. Яном Амосом Коменським.

 Але перед усім не треба полишати той факт, що  кожен з учнів повинен стати  Людиною,  всебічно розвиненою особистістю.

 І тому в нашому навчальному закладі я, як соціальний педагог, роблю акцент на  гуманізацію навчально-виховного процесу,  на те, як саме  вибудовуються  стосунки  в схемі педагог-учень, педагог-педагог, учень-учень, учень - адміністрація закладу - педагог.  Всі учасники навчально-виховного процесу об’єднані  загальною метою - формування взаємостосунків між собою за принципом поваги , співробітництва, співтворчості.

Головний напрямок моєї діяльності, як соціального педагога, полягає в тому, щоб  сприяти  продуктивному  особистісному зростанню кожного учня, щоб він   при вирішенні життєво важливих завдань гармонічно   взаємодіяв з навколишнім світом на засадах порядності, доброзичливості тощо.

Мета моєї діяльності - це  досягнення  учнем успіху, соціальної компетентності, конкурентоспроможності, соціального самовизначення та  визначення свого місяця у суспільстві. Як соціальний педагог намагаюсь  націлити  педагогічний  та учнівський колектив на досягнення  даної  мети -діяти за принципом  Дж. Кеннеді « Не питати, що держава зробила для тебе, а спитати себе, що ти зробив для держави».

Всьому цьому учні навчаються в стінах нашого навчального закладу, навчаються один у одного у педагогів- наставників, проживають доросле життя в змодельованих дорослими життєвих ситуаціях (тиждень учнівського самоврядування, проведення благодійних акцій, проведенні тематичних тижнів тощо).

В своїй роботі  використовую наступні форми роботи, виступи на нарадах, педагогічних радах, ППК, семінарах, на засіданнях циклових комісій, методичних об’єднань  на яких орієнтую педагогів  на  позитивні якості учня, віру в його творчі сили,  активізацію та розвиток   особистості кожного учня.

Цьому сприяють:

-         творчий підхід до учнів,

-         гнучкі форми впливу на учня,

-         урізноманітненість змісту діяльності учнівського колективу, 

-         активне залучення до суспільно життя.

         Вся просвітницька робота  з педагогами та батьками учнів спрямована на  ознайомлення з особливостями дітей даного вікового періоду, з неповторністю їх  характеру, спрямована на окреслення сучасних  підходів  до формування  життєвих компетенцій сучасного учня,  підготовки до  самостійного сімейного та професійного життя. Обговорюються питання адаптації першокурсників до нових умов навчання,  подолання агресивності учнів, профілактики девіантної поведінки,  подолання стресових ситуацій як учнів так і педагогів, з технологіями подолання конфліктів, претворення деструктивного конфлікту в конструктивний. На шляхи подолання складних життєвих ситуацій. На стилі спілкування педагогів з учнями.

Зі свого досвіду можу зазначити наступне, що часто  педагог є джерелом проблем, які потім виявляють  в учня. Важливо підкреслити, що чимало педагогів несвідо­мо переносить переживання дитинства на свої взаємини із вихованцями, і характер цих стосунків залежить від ступе­ня емоційної зрілості самого педагога. Також важлива не­свідома мотивація при виборі професії педагога, яка може бути джерелом труднощів у системі «учень— педагог». Наприклад, якщо викладач не­свідомо уникає конфронтації зі світом дорослих, то це часто виражається в його надмірній авторитарності щодо учнів (особливо у недосвідчених педагогів), за якою він приховує свою невпев­неність. Вважається, що найсприятливішою для успішної адаптації учня у навчальному закладі буде ситуація, коли педагог реалізує образ «ідеальногобатька».

Ось чому я в своїй діяльності роблю акцент на  гуманізацію стосунків  між учнями та педагогами у всіх площинах їх діяльності в межах навчально-виховного та позанавчального процесу.

У роботі  в даному напрямку  спираюсь  на вправи щодо  корекції стилю спілкування педагогів з учнями (додаються). Вони  допомагають долати бар’єр у спілкуванні між  педагогами та учнями, вчать правильно діяти в певних ситуаціях. Вони поділяються  на :

1.                               Вправи на практичне  оволодіння елементами  педагогічної  комунікації, які сприяють розвитку  комунікативних здібностей, набуттю  навичок  управління спілкуванням.

2.                               Вправи  на опанування системи і стилю  педагогічного спілкування  в заданій   педагогічній ситуації.

Вправи допомагають долати бар’єр у  спілкуванні між наставниками і вихованцями, вчать правильно діти в певних ситуаціях.

Комплекс  наведених вправ може скласти ціліс­ну програму тренінгу спілкування. Вони до­поможуть правильно діяти у типових ситуа­ціях, розвивати вміння спостерігати, вдум­ливо підходити до оцінки, аналізу будь-якого педагогічного факту, розвивати педагогічну уяву, інтуїцію, добирати потрібний стиль педагогічного спілкування.

 Також використовую елементи тренінгових   занять з   педагогічним колективом щодо емоційного вигорання педагогів, покращення комфорту педагога в умовах конструктивного спілкування тощо.

Але хоч би які прийоми і вправи ми за­стосовували для покращення ефективності взаємин між педагогами й учнями, педагогами , учнями найваж­ливішою складовою цих занять є атмосфера, в якій вони відбуваються. Домінантами ма­ють бути підтримка і безпека.

Порозуміння — це розуміння іншої люди­ни, відносин, що складаються під час спіл­кування. Ми розглядаємо його у взаєминах педагога й учня, педагога й педагога, який має свої особливості. А зовнішній прояв порозуміння — пра­вильний стиль спілкування, який в умовах навчально-виховної діяльності є основою корекції поведінки педагога та учня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ

 

1. Приділяйте увагу всім без винятку уч­ням. Вчитель має дотримуватися у власній поведінці певної системи, бо спонтанність легко доводить до того, що з деким він спіл­кується частіше і більше, ніж з іншими, оскільки хоче чути тільки правильні від­повіді на свої запитання і викликає до дошки тих, хто, на його думку, здатний їх дати. Пе­дагог має забезпечити кожному учню мож­ливість узяти участь в уроці.

 

2. Знайдіть нагоду для особистого контак­ту з кожним учнем. Цей контакт може три­вати декілька секунд, але він надзвичайно важливий для дитини. Особливу увагу треба звертати на пасивних учнів. Будьте завжди

готовими вислухати, з увагою поставитися до їхніх запитань, подиву, ініціативи.

 

3. Виявляйте психологічну підтримку уч­неві, але ця підтримка не повинна пригнічу­вати його. Давати корисні поради необхідно у ненав'язливій формі.

 

4. Варто пам'ятати: учень завжди мотиво­ваний, інша річ, що у нього можуть бути не ті мотиви, яких ми очікували. Такий погляд на мотивацію як на постійний внутрішній імпульс дає педагогу величезні переваги. Замість того, аби гаяти час і сили на спроби створити в учнів мотивацію, якої у них нібито немає, педагогам слід застосовувати всю свою майстерність на те, щоб спрямувати цю моти­вацію на навчання й особистісне зростання.

Викладачам удасться досягти цього, якщо в очах своїх учнів вони виглядатимуть як лю­ди, котрі завжди готові проявити турботу, до­помогти вирішити особисті проблеми, надати психологічну підтримку. Три головні умови ефективного психологічного консультування сформулював Роджерс — емпатія, щирість, безумовне позитивне ставлення.

 

5. Учень, позбавлений батьківського піклування,  не повинен страждати від того, що педагоги і вихователі не приділяють йому уваги і ласки. Ці вихованці потребують особ­ливо дбайливого ставлення. їм необхідний друг, здатний на справжнє розуміння, люди­на, яка допоможе правильно зорієнтуватися у житті.

 

6. Педагоги мають пам'ятати, що саме стосунки з дорослими, засновані на любові, довірі, взаємній зацікавленості, визначають атмосферу виховання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправа 1

Потрібно увійти до уявної учнівської гру­пи, привітатися і привернути до себе увагу без слів — засобами міміки, пантоміміки. Потім треба звернутися до дітей, використовуючи різні прийоми (прохання, вимогу, поперед­ження, схвалення, жарт, запитання, натяк, наказ, побажання тощо). Знайдіть не тільки потрібні інтонації, але й міміко-пантомімічну пластику, інтонацію, правильне положення тіла (стежте за м'язами, знімайте напружен­ня). Потрібно бути готовим зреагувати в не­сподіваних ситуаціях (наприклад, увійшовши до групи, ви можете почути вибух сміху).

Вправа 2

Управління педагогічним спілкуванням:

   уявіть, що ви класний керівник і вам необхідно одразу після уроків мобілізувати клас на збір металобрухту;

    на святковому вечорі учениця відмо­вилася танцювати з одногрупником, грубо відповіла на запрошення;

   учень відмовляється ходити на уроки, пропускає заняття, мотивує це тим, що він відвідує заняття із професійної підготовки, ви намагаєтеся його переконати;

    на перерві група учнів третього курсу образила першокурсника.

Вправа З

Вимовте одні й ті ж фрази з різною інтона­цією залежно від педагогічної ситуації («Хто черговий?», «Ідітьсюди», «Виконализавдан­ая?», «Прошу уваги» тощо).

Вправа 4 (доцільність педагогічного пе­реживання)

Спробуйте знайти в собі зародки почуттів, яких ви зараз не відчуваєте: радість, гнів, байдужість, горе, відчай, обурення тощо і в педагогічно доцільній формі виразити їх у різних ситуаціях.

 

 

 

Вправа 5

Послідовність дій у змінних обставинах.

1. Увійдіть до класу. Починайте заняття. Ви розповідаєте про мету заняття, а в кінці кімнати чути галас. Реагуйте.

2. Ви пишете на дошці. Стукіт у двері. Ви прямуєте до дверей, і в цей час — галас у класі. Реагуйте.

Після виконання завдань необхідно по­яснити, як член групи оцінював перешкоди, наскільки його власна реакція була точна й адекватна змісту перешкод. Ці вправи мож­на проводити як у вербальній, так і у невербальній формах.

Вправа 6

Розслаблення і напруження всієї муску­латури.

Ведучий. Поки я рахую до десяти — роз­слабте всю мускулатуру. Потім якомога силь­ніше напружтеся і порахуйте до п'яти. Роз­слабте всю мускулатуру, починаючи від го­лови й аж до пальчиків ніг, а потім напружте її. Рахунок може бути довільним і мінятися. Повторіть вправу кілька разів.

Вправа 7

Членам групи протягом трьох хвилин треба подумати, із чого вони могли б почати пояснення заздалегідь підготовленого нового матеріалу. Потім вони мають подумки пояснювати матеріал із тим же виразом і емоцій­ністю, неначе роблять це вголос. У цей же час тренер по черзі пропонує кожному говорити вголос. Повторіть вправу.

Вправа 8

Членам групи по черзі пропонують почати імпровізоване пояснення нового матеріалу або розмову із групою. На окремих партах (на першій, останній) сидять порушники дис­ципліни. Необхідно, розмовляючи з групою, тримати на них погляд і реагувати на їхню поведінку.

Вправа 9 (розвиток навичок спілкування) Увійдіть до класу і привітайтеся. При­верніть до себе увагу учнів без мовного спіл­кування: засобами міміки, пантоміміки, по­глядом. Необхідно знайти не тільки потрібні голосові, але і пластико-міміко-пантомімічні інтонації, стежити за м'язовим розслаблен­ням, зняттям зайвого м'язового напруження. Програйте різні педагогічні ситуації.

Вправа 10

Визначення й уточнення системи спілку­вання.

Увійдіть до групи, де вчора був конфлікт, і знайдіть правильну систему спілкування. Спочатку відбувається психолого-педагогіч-не обґрунтування ситуації. Далі виконайте етюд, а потім здійсніть його психолого-педа-гогічне тлумачення. Ситуації можуть пропо­нувати самі члени групи.

Вправа 11

Виявлення індивідуальних особливос­тей професійно-педагогічного спілкування як віддзеркалення творчої педагогічної ін­дивідуальності члена групи. Пошук власного стилю спілкування. Цей вид роботи передує завданням на самопізнання власної комуні­кативної індивідуальності.

Вправа 12

Короткий діалог. Група розбивається на пари, в якій один педагог, а інший — учень. їм дають тему для діалогу на 5 хвилин. Потім вони міняються ролями. Ускладнений варіант: у діалог вводиться завдання, яке розраховане на імпровізовану комунікативну взаємодію учня і педагога.

Вправа 13

Проективний малюнок. Потрібно нама­лювати по два малюнки: «Я — такий, який є» та «Я — яким хотів би бути». Малюнки не підписують. Усі учасники висловлю­ються по черзі, зокрема й анонімний автор. За бажанням, автор наприкінці називає себе і тих, чиї інтерпретації йому не сподобалися. Мета — розвиток перцептивної сторони спіл­кування, здатності до емпатії, групова оцінка особистості як засіб самовдосконалення.

Категорія: Нормативна документація соціального педагога | Додав: margo (17.05.2011)
Переглядів: 3937 | Рейтинг: 0.0/0
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2019
Конструктор сайтів - uCoz