Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS

ДПТНЗ "Путивльський професійний ліцей"

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Сторінками історії

              
 

                                                                           



       Навчальне містечко Путивльського професійного ліцею знаходиться майже на окраїні Путивля. Місцеві жителі вже  давно звикли, що з осені до літа тут чути молодіжний гомін, азартно шумлять спортивні майданчики, а довгими зимовими вечорами світяться вікна  і лунає музика. ДПТНЗ «Путивльський професійний ліцей»  був створений  згідно наказу начальника Головного Управ   ління професійно-технічної освіти при Раді Міністрів УРСР № 10 від 12.11.1959 р. та наказу обласного управління  професійно-технічної освіти від 30. 05.1960р.  отримавши первісну назву  Путивльське будівельне училище №, 4, а в 1962 році було реорганізовано в міське  професійно-технічне училище №9 (МПТУ № 9).  
     Перший набір учнів на 1960-1961 навчальний рік був здійснений у кількості 125 чоловік. Тоді, у 60-ті роки, розгорнуто було лише по дві групи столярів-теслярів і мулярів та одна штукатурів-малярів. У витоків училища стояли  захоплені своєю справою педагоги. Багато сил та енергії в становленні учбового закладу віддав його перший директор Андрій Іванович Биков. Випускники і зараз добре пам’ятають своїх перших наставників: Князева М.В., Мілютіна О.С., Соловйова М.І., Требесова П.А. З особливою повагою відгукуються про Морозова І.І. Будучи заступником директора з навчально-виховної роботи, Іван Іванович віддавав себе їй значно більше, ніж цього вимагав службовий розклад. З ранку до ночі його можна було бачити серед хлопців. Був він для них і авторитетним вихователем, і справжнім другом, з яким завжди можна поділитися таємницями. До 1966 року МПТУ №9 вже мало можливість навчати молодь за чотирма робочими професіями: столяр-тесляр, муляр, маляр-штукатур і слюсар-сантехнік з дворічним строком навчання. А згодом на базі училища почала працювати вечірня школа. За бажанням учні мали змогу отримати до випуску і середню освіту. Ветераном з великим виробничим досвідом по праву вважається Борошнєв І.М., який у 1967 році очолив учбовий заклад. Колишній вихованець Путивльського ремісного училища, він багато зробив для розбудови профтехучилища, зміцнення його матеріально-технічної бази. У 1974 році МПТУ №9 перейшло на підготовку молодих спеціалістів з середньою освітою з терміном навчання 3 роки. До колективу училища влились знаючі педагогічну справу викладачі: Мігульова М.Ф., Горбань З.Н., Вакулюк Л.В., Ракітін П.Я., Крутась Н.І., Погребний А.А. та багато інших. До 1980 року були реконструйовані учбовий корпус, виробничі майстерні. Був побудований гуртожиток на 286 місць. Завдяки наполегливій праці всього колективу учні отримали у своє розпорядження 19 навчальних кабінетів і лабораторій, 5 майстерень, спортивний, читацький та актовий зали та сучасну їдальню на 100 місць. Треба віддати належне викладачу спец дисциплін Ігумновій К.П. Інженер-будівельник за фахом, вона майстерно, зі знанням справи, допомагала керівництву училища в розробці необхідної технічної документації на капітальні ремонтні роботи. Кількість учнів поступово зростала. У 1981 році їх налічувалось вже понад 480 чоловік. Кожен рік 200-250 випускників виходили у самостійне життя. Багато у становлення училища внесли ветерани війни Чепізубов П.Є., Чаплін К.Г., ветерани праці Цирулик А.Д. і Боровик В.Г. А от Латишева В.Ф. і Гнеденко В.В. пам’ятають  в ліцеї особливо: це були майстри із золотими руками. У 1983 році директором стає Трубчанінов В.В. На цій посаді він працював понад 20 років. Під його керівництвом продовжує удосконалюватись навчально-виробнича база. Учні, проходячи виробниче навчання в майстернях, починають виготовляти різноманітну продукцію на замовлення підприємств міста. У 80-ті роки  СПТУ №9 дуже тісно співпрацює з базовими підприємствами „Сумисільбуд” та „Конотопсільбуд”. Вони були в той час головними замовниками на підготовку молоді будівельним професіям. Багато випускників тих років лишались працювати на базових підприємствах. Наприклад, передова бригада А.Берднікова з МПМК-21, була сформована з випускників профтехучилища. Поступово, рік за роком, створювались умови для розширення сфери підготовки молодих робітників для промисловості області. Так, на 1990-1991 навчальний рік прийом абітурієнтів здійснювався вже по 9 професіям. Була підготовлена база для навчання учнів спеціальностям токаря, монтажника радіоапаратури, тракториста, водія, а ,згодом, і молодших бухгалтерів для сільського господарства. У 1994 році учбовий заклад був перейменований і дістав назву „Професійно-технічне училище №9”(ПТУ №9). 90-ті роки були не самими кращими для профтехучилища. Звузилося коло професій, зменшився контингент учнів. До мінімуму звелось державне фінансування. Але, не дивлячись на труднощі 90-х, училище не загубило свого обличчя. Колектив докладав багато зусиль, щоб не тільки вижити у нових ринкових умовах, але й успішно  здійснювати основне своє завдання – навчати учнівську молодь робітничим професіям та готувати їх морально до життя у складних економічних умовах, які склалися у ті роки в державі. В учбовому закладі велика увага надається виробництву товарів народного споживання. Учні своїми руками виготовляють на продаж столярні вироби, сантехнічні вузли і деталі з відмінною якістю. Разом з учнями працювали і передавали власний досвід справжні майстри своєї справи: Комарицький В.П., Максимцов В.М., Яровий Л.А. У 1994 році на своє утримання профтехучилище бере понад 100га землі. Придбано також було 3 трактори, а , згодом, і комбайн. З’явилась можливість вирощувати сільгосппродукцію не тільки для власних потреб, але й частину реалізовувати  власним працівникам і населенню. Добрі традиції старших продовжило молоде покоління – ті, хто в різні роки закінчили ПТУ, а потім успішно стали трудитись майстрами виробничого навчання і викладачами. Серед них Горбач Т.В., Чумак Т.М., Докукін В.М., Хорощенко А.І., Рожнов М.І., Акулинський А.П., Есманов С.І., Черв’яцов В.М., Кліндух Л.О.. Новобранний О.В., Лєлюшкін О.Л. Мичка Т.О., Іванієнко А.В., Батов В. Педагогічний колектив училища завжди приділяв значну увагу виховному процесу, спрямованому на виховання в учнівської молоді гармонійного розвитку і творчої ініціативи, дисциплінованості та відповідальності. На протязі існування професійного закладу у ньому завжди були гарними колективи художньої самодіяльності, команди з багатьох видів спорту успішно виступали на змаганнях різного рівня. Путивльський край багатий історичними подіями. Місто Путивль має бурну і цікаву історію. Про нього писав невідомий геній, створивший „Слово о полку Ігоревім” . Згадує про Путивль О.С.Пушкін у трагедії „Борис Годунов”. У тяжкі часи випробувань, спіткавши країну, Путивль став центром партизанського руху на Сумщині. Золотими літерами записано в історію Великої Вітчизняної війни подвиг партизанів-ковпаківців, здійснивши легендарний рейд від Путивля до Карпат. Маючи багатий історичний матеріал, педагогічний колектив у своїй роботі патріотичним заходам з молоддю завжди відводить належний час. Роками складались свої традиційні форми роботи у цьому напрямку. Тематичні екскурсії і походи по місцям бойової слави, зустрічі з ветеранами війни і партизанського руху, шефська допомога, пошукова робота – далеко не весь перелік участі учнів у патріотичних заходах. У свій час  команди училища  по військово-прикладним видам спорту були найсильнішими в районі (1979-1990роки). У 1980 році в училищі створюється патріотичний клуб „Ковпаківець”. До цього клубу входило біля180 учнів. Члени клубу неодноразово ставали переможцями обласних змагань по програмі молодіжної військово-спортивної гри „Орлятко”. А у 1982 році захищали честь Сумщини на республіканських змаганнях. З 1977 по 1991 рік були незмінними призерами обласних туристичних злетів серед профтехучилищ „Сумщина – мій рідний край”. У роки війни в Афганістані 10 колишніх учнів училища з честю пронесли свій військовий обов’язок солдата. Всі вони нагороджені бойовими орденами і медалями. Двоє з них: Анікеєнко Євген та Мироненко Сергій загинули смертю хоробрих. В дні святкування 50-річчя  початку партизанського руху на Україні у вересні 1991 року в училищі був відкритий Музей Партизанської Слави. Музейний фонд складає понад 350 одиниць предметів військового періоду та фотодокументів. Багато зусиль у створенні музею приклали колишній директор  Трубчанінов В.В., заступник директора з НВР Биков О.Ф., викладачі: Пустовойт Л.Т., Крутась Н.І., майстер виробничого навчання Горбач Л.С. та учні – члени пошукової групи. За роки існування музею його відвідало понад 3тис. екскурсантів. Музей поступово стає центром патріотичного виховання учнів. У 1995 році Музею Партизанської  Слави училища наказом начальника обласного управління освіти і науки надано звання „Зразковий музей”, а у 2003 році він був нагороджений дипломом другого ступеня облдержадміністрації за підсумками обласного огляду-конкурсу музеїв „Свята спадщина” серед учбових закладів профтехосвіти. Згідно наказу Міністерства освіти і науки України  №368 від 12.06.2003 року Путивльське ПТУ№9 реорганізоване в професійний ліцей. Зараз колектив працівників ліцею налічує біля 100 чоловік. З них 40 робітників – це викладачі, майстри виробничого навчання і вихователі. Контингент учнів складає 418 чоловік. Навчання проводиться по 8 професіям безкоштовно: столяр будівельний, тесляр; маляр, штукатур, лицювальник-плиточник; монтажник сантехнічних систем та обладнання, електрогазозварник; тракторист сільськогосподарського виробництва, слюсар-ремонтник, водій автомобіля категорії „С”; муляр, пічник, штукатур; обліковець, касир. Професійний ліцей має добру технічну та навчальну базу. Для якісної підготовки робітничого резерву з середньою освітою надається 19 навчальних кабінетів і лабораторій, 6 майстерень за професіями, спортивний, читацький та актовий зали, бібліотека. У розпорядженні учнів 2 гуртожитки , кімнати для гурткової роботи, їдальня. Все, що тепер є в ліцеї, створено руками колективу. Не один десяток років працювали заступниками директора Биков О.Ф. та Мичка О.К. Останньому за вагомий внесок в розбудову учбового закладу та якісну підготовку кваліфікованих робітників у 1979 році  присвоєно звання  „Заслужений робітник профтехосвіти України”. Обидва продовжують працювати і зараз. А ось Андреєва О.М. за 27 років перебування в ліцеї пройшла шлях від майстера виробничого навчання до заступника директора з навчально-виробничої роботи. Багато років віддавали вихованцям ліцею свій досвід автомобілістів ветеран війни та праці Вишневський А.Я. та Медвідь А.І. Відбудовувався навчальний заклад, міцніли та набиралися досвіду інженерно-педагогічні кадри. І, хоча зараз поступово йде зміна педагогічних поколінь, в ліцеї продовжують добрі традиції  старших поколінь сьогоднішні майстри педагогічної справи. Це переможці обласного конкурсу „Викладач року-2004” Лебединська О.В. та Новобранний О.В., відмінні майстри виробничого навчання Андрєєв В.А. та Горбач Л.С., вихователь Лоба нова Н.І. та завідуючий сільськогосподарським відділенням Черняков О.О. За своє існування учбовий заклад випустив зі своїх стін понад 12тис. молодших спеціалістів.
        З 25 квітня 2005 року Путивльський професійний ліцей очолив 42-річний викладач спец дисциплін трактористів-водіїв Новобранний О.В.  Який прибув по направленню після закінчення Глухівського педагогічного інституту ім.. Сергєєва – Ценського в 1988 році, тому пропрацювавши 17 років проблеми навчального закладу бачив і саме головне знав як їх вирішити. Директор визначив пріоритетні напрямки своєї діяльності  та діяльності педагогічного колективу шляхом проведення нарад, інструктивно-методичних нарад, бесід, педагогічних рад створив інформаційну систему, і провів реформу управління закладом. Ініціативу директора підтримали перш за все ветерани педагогічної праці, для яких п’ятирічка (2005-2010) стала другою молодістю. Це завідуючий будівельним відділенням Мичка О.К. ( який пропрацював в навчальному закладі 40 років). Заступника директора з навчально-виробничої діяльності Андрєєва О.М. (яка пропрацювала в навчальному закладі 32 роки) Вихователь Биков О.Ф. (який пропрацював 40 років ) Старший майстер Черняков О.О. (який пропрацював 18 років) Методист Комашко С.Т. яка працює в навчальному закладі з  2003  року, але методичну роботу поставила на дуже високій рівень.
       Для нашого навчального закладу було гострою проблемою питання оновлення матеріально – технічної бази , яка більш ніж на 70% морально і фізично застаріла, що суттєво впливає на якість підготовки робітничих кадрів. Тому і концепція розвитку ліцею це « Осучаснення навчального закладу і розвиток матеріальної бази.
       Концепція була прийнята у травні 2005 року на педагогічній раді, та складається з таких розділів:
    І розділ.     Стиль керівництва.
    ІІ розділ    Загальні відомості.  
    ІІІ розділ   Фінансово – господарська діяльність.      
    ІV розділ    Розвиток особистості  учня.    
    V розділ     Розвиток матеріальної бази навчального закладу.
    Основним пунктом концепції було облаштування опалення ліцею, так як протягом останніх п’ятнадцяти років не вирішувались питання переведення котелень навчального корпусу та майстерень на газове опалення, хоча всі організації які знаходилися поруч опалювались газом, і там було тепло . В зимовий період  в приміщенні навчального закладу був дуже низький температурний режим. Діти, викладачі і майстри були вдягнені в зимовий одяг до 70% педагогів та учнів були на лікарняному через простудні захворювання. Значна частина педагогів мала хронічні простудні захворювання. І завдяки наполегливості Новобранного О.В. 2008 році котельня була збудована, активно допомогав директору завідуючий будівельним відділенням Мичка О.К. та весь колектив ліцею. На сьогоднішній день концепція розвитку ДПТНЗ «Путивльський професійний ліцей» успішно виконується, основна мета якої створення належних умов і надання якісної підготовки учням.
 Про це свідчить оновлення і розвиток матеріальної бази, а саме:
   1.           Ремонт м’якої покрівлі гуртожитків.
   2.           Капітальний ремонт методичного кабінету.
   3.           Поточний ремонт аудиторій, майстерень, гуртожитків.
   4.           Створення свиноферми.
   5.           Придбання комп’ютерного класу.
   6.           Встановлення шатрового даху спортивного залу.
   7.           Встановлення шатрового даху лабораторного корпусу.
   8.           Капітальний ремонт коридору спортивної зали.
   9.           Капітальний ремонт спортивної зали.
   10.         Газифікація ліцею.
   11.         Ремонт головного фасаду.  
   12.         Ремонт їдальні.  
   13.         Ремонт актового залу.  
   14.         Будівництво внутрішньоліцейного туалету.
   15.         Проектування та виготовлення шатрового даху дворового входу.  
   16.         Ремонт дворового фасаду навчального корпусу.
   17.        Створення музейної кімнати  до 50- річчя навчального закладу.
   18.       Ремонт лабораторного корпусу коридору, аудиторій, лабораторії. Та багато інших робіт.
         Всі ці роботи організували директор навчального закладу Новобранний О.В., заступник з навчально-виробничої діяльності Андрєєва О.М., завідуючий будівельним відділенням Мичка О.К. .Відповідально і кваліфіковано  виконували роботи майстри виробничого навчання Горбач Т.В., Чумак Т.М., Багмет Г.І., Іванієнко А.В., Доку кін В.І., Шкурман Р.В., Борбат А.І., Андрєєв В.А., Черняков О.О, За останні 5 років зріє імідж ліцею, про життя, діяльність закладу висвітлювалась інформація через районну пресу «Путивльські відомості», обласну газету «Сумщина». Завдяки кореспондентам газет та завдяки співробітникам Лебединській О.В., Василенко А.А., Лупинос М.В. З метою пропаганди передового досвіду роботи педагогічних працівників на базі ліцею проведені обласні семінари: - Охорони праці де відзначились Гриценко Л.С., Комашко С.Т., Андрєєва О.М. - Семінар майстер клас заступників директорів з навчально-методичної роботи (Комашко С.Т., Василенко А.А.) - Обласний семінар голів учнівського самоврядування (Лебединська О.В., Лупинос М.В.)      Педагоги ліцею впроваджують в навчально-виробничий процес новітні технології навчання і як результат зайняті призові місця в обласному конкурсі «Викладач року – 2006» Судненко С.О., викладачем іноземної мови  та Лелюшкіним О.Л., а в номінації навчальних кабінетів охорони праці  і сучасних інновацій друге місце зайняла викладач з охорони праці Гриценко Л.С.  Високій внесок в методичну скарбницю не тільки ліцею , але й області внесла Комашко С.Т., Василенко А.А., Гриценко Л.С. їх поради ввійшли у довідник НМЦ ПТО. Вироби майстерень ліцею  визнані кращими, стали дипломантами Всеукраїнської виставки товарів будівельного профілю, а на обласному рівні починаючи з 2005 року кожний рік займали призові місця в ярмарках виробів народного споживання (Іванієнко А.В.). Яскраво і цікаво проходили виховні заходи – «Презентація робітничих професій» -   Освячення нової котельні; -  Кубок ліцею з волейболу  (з участю кращих команд області). Всі ці заходи готували Лебединська О.В., Лупинос М.В. Дуже велику роботу як раціоналізатор проводив викладач хімії Удод А.М.,  про це свідчать призові місця зайняті їм у всіх конкурсах які проводило обласне управління освіти. В навчальному закладі за останні роки спортивне життя – активізувалось. Збірна команда з волейболу ставала неодноразово чемпіонами району з волейболу, а збірна команда учнів почала краще виступати в районних і обласних спортекіадах.  

 
Пошук
Календар
«  Лютий 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2019
Конструктор сайтів - uCoz